- уповноважена
- —————————————————————————————уповнова́женаіменник жіночого роду, істотадовірена особа
Орфографічний словник української мови. 2005.
уповноважена
Смотреть что такое "уповноважена" в других словарях:
декхолдер — а, ч. Особа, уповноважена держателем доручень клієнтів на виконання певних біржових операцій … Український тлумачний словник
депутат — а, ч. 1) Член органу державної влади, обраний виборцями. 2) Обрана або визначена особа, уповноважена для виконання якого небудь доручення … Український тлумачний словник
комісія — ї, ж. 1) Уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь якого питання. Приймальна комісія. Виборча комісія. •• Зовнішньоторгове/льна арбітра/жна комі/сія постійно діючий третейський суд при торговельно… … Український тлумачний словник
магістратський — а, е. Прикм. до магістрат 1). •• Магістра/тське пра/во варіація римського цивільного права, основана на рішеннях магістратів, що приймаються при реалізації ними своїх судових та управлінських повноважень. Магістра/тський публі/чний проце/с у… … Український тлумачний словник
парламентер — а, ч. Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою … Український тлумачний словник
повірений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до повірити II. || пові/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. пові/рений, ного, ч., пові/рена, ної, ж. Людина, яка користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін. 3) у знач. ім.… … Український тлумачний словник
повірник — а, ч. 1) Людина, що користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін.; повірений. 2) Особа, уповноважена іншою особою чи установою, колективом діяти за їх дорученням і від їхнього імені; повірений. Повірник короля … Український тлумачний словник
уповноважений — (вповнова/жений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити. || у знач. прикм.Який має певні повноваження. || у знач. ім. уповнова/жений, ного, ч.; уповнова/жена, ної, ж. Довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями. Уповноважена… … Український тлумачний словник
повірений — 1) ім. (особа, уповноважена іншою особою / установою тощо діяти за їх дорученням і від їхнього імені), (по)вірник 2) див. уповноважений … Словник синонімів української мови
виборний — 3 прикметник добірний виборний 1 прикметник пов язаний з виборами; обраний голосуванням виборний 2 іменник чоловічого роду, істота уповноважена особа … Орфографічний словник української мови
